ВИПЛИВАТИ, ВА́Ю, ЄШ,
Випливати, ва́ю, єш, сов. в. випливти и виплисти, пливу, веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 177.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ВИПЛИГНУТИ, ГНУ, НЕШ, →← ВИПЛИВ, ВУ,